Сторінка медичної сестри
Щеплення дітям робити необхідно!
З початком проведення масових щеплень у школах у багатьох батьків викликали здивування поява так званих, погоджувальних листів, в яких батьки дають згоду на проведення планових щеплень дитині під час перебування її в навчальному закладі. Причому нагадаємо, що профілактичні щеплення проти туберкульозу поліомієліту дифтерії, кашлюка правця та кору в Україні є обов'язковим. Наказом МОЗ України від 03.02.2006 № 48 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й об З початком проведення масових щеплень у школах у багатьох батьків викликали здивування поява так званих, погоджувальних листів, в яких батьки дають згоду на проведення планових щеплень дитині під час перебування її в навчальному закладі. Причому нагадаємо, що профілактичні щеплення проти туберкульозу поліомієліту дифтерії, кашлюка правця та кору в Україні є обов'язковим. Наказом МОЗ України від 03.02.2006 № 48 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунологічних препаратів" були визначені правові основи державної політики в області імунопрофілактики інфекційних хвороб вакцинами, які включені в національний календар щеплень.
Батьки несуть відповідальність за своє здоров'я та здоров'я своїх дітей. Вони приймають самостійне рішення на підставі інформації про захворювання, проти яких проводяться щеплення, про календар вакцинації, про вакцини, про поствакцинальні ускладнення, про протипоказання до щеплення. Нагадаємо, що час, коли необхідно проводити вакцинацію, визначається національним календарем щеплень. Чому батьки бояться щеплень? Незважаючи на те, що вакцинація давно стала визнаним у всьому світі способом профілактики інфекційних захворювань, далеко не всі батьки ставляться до вакцинації без упередження. Найбільш частими мотивами відмови від щеплень є: - переконання, що не існує ризику заразитися інфекцією, проти якої проводиться щеплення; - упевненість в тому, що є інші способи захисту від інфекцій; - думка, що краще перехворіти; - страх перед ускладненнями після щеплення; - недовіра до офіційної, "традиційної" медицини; - релігійні погляди. Що таке вакцинальні реакції і якими вони бувають? Введення будь-якої з вакцин викликає у відповідь реакцію організму, яка іноді має клінічні прояви. Це так звані звичайні, або нормальні вакцинальні реакції (процеси), під якими розуміють зміни в організмі, що розвиваються з певною постійністю після введення тієї або іншої вакцини. Звичайні вакцинальні реакції бувають місцевими і загальними. Місцева нормальна реакція - ущільнення тканин, почервоніння яке не перевищує 8 мм в діаметрі, іноді легка болісність в місці введення вакцини. Ці явища розвиваються відразу після введення препарату, як при використанні живих, так і неживих вакцин. Зустрічаються у 5-30 % щеплених дітей. Загальні нормальні реакції виявляються підвищенням температури, короткочасною інтоксикацією (її симптомами є нездужання, головний біль, порушення сну, апетиту). Загальні реакції бувають: - слабкими (підвищення температури до 37,5 С, за відсутності симптомів інтоксикації); - середньої сили (підвищення температури від 37,6 С до 38,5 С, помірно виражена інтоксикація); - сильними (підвищення температури вище 38,6 С, виражені прояви інтоксикації). У дітей, щеплених живими вакцинами, до нормального вакцинального процесу відносять також симптоми з боку тих органів і систем, які вражаються при відповідному інфекційному захворюванні. Наприклад, для вакцинації проти кору, крім температури і інтоксикації, можливі: кашель, нежить, коньюнктивіт, почервоніння (гіперемія) зіву, для паротитної - збільшення привушних слинних залоз, при вакцинації проти краснухи - кашель, нежить, сип, болі в суглобах. Всі прояви звичайного вакцинального процесу короткочасні і при введенні неживих вакцин тривають 1-3 дні, а при використанні живих - в середньому 3-5 днів. Терміни появи загальних вакцинальних реакцій у різних типів вакцин також відрізняються: для неживих вакцин - це 1-3-і дні після імунізації (у 80-90% випадків - першу добу), для живих - з 5-6-го по 12-14-ій дні (при цьому пік проявів доводиться на 8-11-ій дні після щеплення).
Важливо відзначити, що якщо вакцинована дитина захворює, то захворювання, як правило, випадкове, таке, що співпало з проведеним щепленням за часом і не має прямого зв`язку з нею. Більшість всіх хвороб починаються з підвищення температури і інтоксикації, що в сукупності з даними про щеплення примушує батьків, а іноді і лікаря думати про поствакцинальне ускладнення, тоді як він захворів, наприклад, ОРЗ. Це призводить до того, що не здійснюється своєчасна діагностика захворювання і не починається відповідна терапія. Тому, якщо щеплена дитина захворіла, в першу чергу необхідно викликати лікаря і вирішити питання про те, що це - захворювання або ускладнення, пов`язане з щепленням. При появі поствакцинальних ускладнень лікування направлене на усунення симптомів: при надмірно сильних реакціях застосовуються жарознижуючі препарати, при алергічних - протиалергічні засоби і т.д.
Протипоказання до проведення щеплень небагато. Не рекомендується вакцинація, якщо у дитини гостре захворювання або загострення хронічного захворювання. В цьому випадку щеплення проводять після одужання малюка (через 2 тижні після гострої хвороби і через місяць після загострення хронічної інфекції). Протипоказанням до вакцинації є також важка алергія на один з компонентів вакцини, важка реакція на попередню дозу вакцини. Існують і індивідуальні протипоказання до вакцин. Так, вакцину проти кашлюку (АКДС, Тетракок) не вводять особам з прогресуючим ураженням нервової системи і афебрильними судомами, а живі вакцини (проти туберкульозу, кору, краснухи, паротиту, поліомієліту) протипоказані особам з первинним (вродженим) імунодефіцитним станом, що буває украй рідко (таких дітей одиниці).
Спеціально готувати дитину до щеплення не треба, але важливо, щоб перед вакцинацією вона була здорова і мала нормальну температуру тіла (36,6 З). Для дітей з алергією важливе дотримання режиму дня і режиму харчування, тобто щоб на момент вакцинації дитина не отримувала нових продуктів або продуктів, на які у неї є алергія, на неї також не повинні впливати причинні алергени, що викликають загострення хвороби (пил, пилок рослин, шерсть і т.п.). Якщо дитина у зв`язку з алергічним захворюванням отримує яке-небудь специфічне планове, курсове лікування, то щеплення проводять на фоні цієї терапії. Якщо дитина не отримує курсової терапії, то щеплення можна робити без додаткових призначень медикаментозних засобів. Дітям, схильним до гострих алергічних реакцій (кропив`янка, набряк Квінке), протиалергічні засоби призначають за декілька днів до і після щеплення. Якщо з якихось причин щеплення не зроблені в терміни, вказані в календарі, їх можна зробити пізніше в будь-якому віці. Дітям з хронічними захворюваннями, алергією, ураженням нервової системи і іншими патологіями рекомендується проведення щеплень в першу чергу, оскільки вони важче переносять інфекції, у них частіше можливі ускладнення. Як вже було сказано, вакцинація в нашій країні здійснюється виключно на добровільній основі. Цей принцип покладає відповідальність за здоров`я малюка на його найближчих людей - батьків. Сподіваємося, що все сказане про щеплення допоможе батькам проаналізувати ситуацію і ухвалити те рішення, завдяки якому їх дитина виросте здоровою.
Харчові отруєння
Профілактика харчових отруєнь.
Харчові отруєння поділяються на дві групи: небактеріальні і бактеріальні. Небактеріальні отруєння - це хімічні отруєння, що виникають внаслідок проникнення в організм різних отруйних речовин. Такі отруєння бувають, наприклад, коли споживають неїстівні гриби, ягоди, плоди, а також в разі потрапляння в їжу отрутохімікатів та інших речовин, які можуть утворюватися внаслідок неправильного зберігання, а іноді й приготування їжі.
Бактеріальні отруєння виникають внаслідок споживання зіпсованих, неякісних продуктів, заражених гнильними бактеріями, стафілококами, які, розмножуючись у живильному середовищі, виділяють велику кількість отруйних речовин - токсинів. Особливо сильну отруту виділяє мікроб ботулізму, який міститься іноді в зіпсованих консервах. Бактеріальні отрути утворюються також в разі неправильного зберігання рибних страв, тортів, тістечок тощо. Харчові отруєння характеризуються такими ознаками: поява загальної слабості, сухість у роті, нудота, блювання, біль у животі і пронос, а іноді і знепритомнення. При ботулізмі - найнебезпечнішому бактеріальному харчовому отруєнні - симптоми інші: головний біль, розлад зору, втрата мови, а потім стан непритомності.
Перші ознаки харчового отруєння з'являються через 5-6 год, а іноді й раніше. Що ж до симптомів ботулізму, то вони проявляються через добу і більше. В дитячих закладах отруєння може мати масовий характер. Такі отруєння звичайно зумовлені тією самою причиною і мають загальні симптоми.
У запобіганні харчовим отруєнням неабияка роль належить учителеві початкових класів. Він зобов'язаний ознайомити учнів з причинами отруєнь і добитися того, щоб вони твердо засвоїли правило: не споживати незнайомі рослини і несвіжу їжу.
При перших ознаках отруєння вчитель повинен негайно викликати лікаря і зуміти подати до його прибуття першу допомогу потерпілому, передусім звільнити його травний канал від шкідливих речовин. Для цього хворій дитині можна дати випити кілька склянок теплої води з содою (0,5 чайної ложки на склянку) або слабкий розчин перманганату калію. Якщо в дитини блювання вже припинилося, то для підтримання сил їй можна дати міцного чаю або кави.
Як не допустити отруєння харчовими продуктами?
При приготуванні їжі необхідно звертати увагу на якість продуктів харчування.
У кожного продукту є свій строк зберігання. Особливо ретельно треба ставитись до використання в їжу продуктів, що швидко псуються: молочних, м'ясних, рибних.
Страви з м'яса та риби потрібно відразу використовувати в їжу.
В холодильнику м'ясо зберігають 5 діб, рибу і птицю - до 2 діб, яйця - до 3 тижнів, сметану - до 3 діб.
Щоб купити свіжі продукти, дивись на дату виготовлення, що вказана на упаковці.
Щоб визначити, чи свіжі яйця, необхідно помістити яйце в склянку з водою: якщо яйце лежить на дні - воно свіже; піднялось кінчиком вгору - йому 2-3 тижні і використовувати його можна лише в тісто; спливло вгору - викинь, воно - зіпсоване.
Можна отруїтись і хлібом. Запліснявілий хліб їсти недопустимо. Деякі види плісняви виробляють отруту.
Продукти, які можуть нести небезпеку в літній період: розрізаний кавун, вінегрет, гречана та манна каші, овочеві салати, розтале і знову заморожене морозиво.
Заморожені продукти зберігають більше вітамінів, ніж ті, що знаходяться в той самий час просто на повітрі.
Вітаміни
Найпоширенішими з вітамінів є:
Вітамін А сприяє росту, потрібний для нормального зору. Його багато у моркві, маслі, сирі, яйцях, печінці, помідорах, зеленій цибулі.
Вітаміни групи В необхідні для розумової і фізичної праці. Містяться вони у житньому хлібі, вівсяній та гречаній крупах, у горосі, квасолі, жовтку яєць, печінці, м'ясі.
Вітамін С запобігає застуді, поліпшує кровообіг, сприяє росту, лікує цингу. Багато його в капусті, картоплі, помідорах, цибулі, шипшині, часнику, лимонах, чорній смородині.
Вітамін D зміцнює кістки, запобігає рахітові. Міститься в молоці, печінці, житньому хлібі, яйцях, риб'ячому жирі.